Теплого Олекси - 30 березня.

30 березня – Преподобного Олексія чоловіка Божого, Теплого Олекси згідно з народними віруваннями.

«Олексій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці!» (Номис, ст. 615). 

Старовинна лемківська пасіка

Саме цей день був справжнім початком весни. Пасічники виносили вперше після зимівлі свої вулики надвір для першого вильоту бджіл, якщо ж було надто холодно, то заходив у погріб, де зимували вулики, привітатися: «Нуте, ви, бджоли, готуйтеся: прийшла пора, йдіть та не лінуйтеся. Приносьте густі меди, рівні воски та часті рої, Господові Богові на офіру, а мені, хазяїнові, на пожиток». 

 

Старовинна подільська пасіка

Народ наш з давніх давен надавав бджолярству великої ваги. Не залишилася байдужою до нього і провідна верства старої козацької України. Тут же, на Лівобережжі,  де  ієрей  Данило  Захарович  Гирман  записав  своє 

«Сказание о пчелахъ», у XVIII столітті з’явився геній світового пасічництва Петро Іванович Прокопович (1775-1850), що перший у світі створив наукові підвалини пасічництва.

Також вірили, що в цей день щука хвостом лід розбиває, це можна почути і легко спіймати ту щуку, але хто таке зробить, тому на рибалці не щаститиме - не піде риба на руку, тікатиме…»  Цьому є логічне пояснення. Щука викидає ікру вже на самому початку квітня місяця, а як  весна рання, то і в кінці березня. Отже, більш-менш на Теплого Олекси. Імовірно, що саме тому вона й «розбиває хвостом лід» у цей час, іншими словами, «відкриває сезон» у солодких водах.   Рибалки святкують цей день, сподіваючися «на добрі лови».

Мисливці розповідають, що в день Теплого Олекси ведмеді прокидаються і йдуть шукати поживи. Переказують, що їм у цей день соромно за своє худе тіло, тож вони ховаються в кущах, доки не від'їдяться. Лисиці на Олекси переселяються зі старих нір у нові. Кажуть, що у перші три дні свого переселення вони сліпі й глухі: "ходять, як у мареві: їм кури сняться”. Прокидаються лисиці зі свого "курячого марева" тоді, коли їх починають клювати ворони.В цей день ворон купає своїх дітей і відпускає їх на волю, у самостійне життя. Крук благословляє дітей, щоб чесно в світі жили, щоб крук крукові очі не довбав. Вівсянка цього дня вперше співає свою пісню, незважаючи ні на сніги, ні на морози, які ще бувають доволі затяжні. Пісня вівсянки імітується словами так: "Діду, діду, сій ячмінь!", "Кидай сани, бери віз-з-з!.. та й поїдемо в рогіз-з-з!"  Якщо промовити до неї: "Іду в ліс по рогіз, ходи зі мною”, то рік буде врожайним на ягоди та гриби. Хто на Теплого Олекси почує вівсянчину пісню, буде весь рік веселий.

На цей день існують такі прикмети:

Тепла соняшна погода віщує врожай на хліб і багаті рої.

Якщо ранок ясний, рої будуть  виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити вечорами..

Якщо на Олексія тепло, то весна рання.

Погода в цей день прогнозує погоду на Великдень.

На кінці березня часто повертаються журавлі з вирію. І, як побачиш журавля, треба назвати Веселиком – будеш веселитися цілий рік, а як назвеш журавлем – будеш журитися.

Журавлі мовчазні, проте, коли подають голос, крик їхній має особливе значення: навесні віщує тепло, а восени - ранню зиму. Від цього дня кажуть: "Журавлі прилетіли і полудень принесли": день стає довшим і людині, яка працює, треба вже, опріч сніданку, обіду та вечері, ще й полуднувати.

2009 – 2018 © Етнографічний комплекс «Українське село»