7 грудня – Великомучениці Катерини

Найзнаменнішим з усіх жіночих свят є празник святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. Катерина вважається захисницею жіночої долі. В цей день і напередодні увечері дівчата ворожили на свою долю. В сусідському садку потайки виламували вишневі гілочки. Напередодні Катерини їх ставили у воду, і, якщо розпустяться квіти до Різдва – одружаться цього року. Наступного дня ламали по гілочці на кожного члена сім’ї – і якщо чия до Різдва не зацвіте – той помре цього року. 

Але основним заняттям дівчат були ворожіння на одруження. Напередодні Катерини клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи таким чином кілько хлопців. Лягаючи спати, дівчина читала молитву, а зранку просила найменшого хлопчика в родині витягти одного з них – який втрапляв, за того і вийде заміж. 

Найцікавіші дійства відбувалися власне на Катерину. Ввечері дівчата влаштовували «пісні вечорниці». Зранку «в складчину» вони зносили до однієї з осель продукти – крупу, пшоно, капусту – і готували з них борщ та кашу. На спільну трапезу мали право приходити всі парубки без запрошень. Щоправда, навідувались вони пізно ввечері, коли вже дівчата закінчували ворожити. При чому більшість неодружених хлопців цілий день нічого не їли, щоб свята Катерина послала гарну дружину.

Традиційно з приходом Катерини з’являлися люті морози. Тому й казали: «Як Катерина по воді, то Різдво по льоді», «Як на Катерину холодно, то буде голодно», а отже – «На святу Катерину ховайся під перину!».

 

2009 – 2018 © Етнографічний комплекс «Українське село»