13 грудня – День святого Андрія Первозванного

Якщо Катерини – дівоцьке свято, то Андрія – парубоцьке. В цей день вечорниці «в складчину» організовували хлопці. Але дівчата мали спекти калиту, балабушки і макітру вареників як одкупне від парубоцьких витівок. До речі, хлопці, яких дівчата не запрошували на вечорниці, робили усякі бешкети – знімали ворота, пересновували нитками чи дротом дорогу, навіть клуні розбирали. Батьки такої дівчини мали одкупитися могоричем. Але головним заняттям в цей вечір було для дівчат поворожити, а для хлопців – калиту покусати.

Згадаємо найбільш цікаві способи ворожіння. Беруть дівчата гусака і зав’язують йому очі, а самі, взявшись за руки та пустивши гусака всередину, утворюють, танцюючи коло. До котрої з них найперше наблизиться гусак, та має вийти заміж швидше від інших.

Як захочете знати чи матимете злу свекруху, то робите наступне. Гуртом шукаєте козу та ведете її на смітник; якщо коза забекає, та дівчина, яка її держить, матиме, що слухати від свекрухи.

Також поширений був звичай, коли дівчина, йдучи спати, бере жменьку конопель і сіє їх на смітнику, а посіявши, хоч би як холодно не було, знімає з себе сорочку та, б’ючи нею по посіяних коноплях, говорить: «Андрію, Андрію конопельки сію. Дай, Боже, згадати, з ким буду збирати». Після цього відразу йде спати, а хто з хлопців їй присниться, за того і вийде заміж. 

Роблять з воску дві маленькі свічечки, задумавши собі з них пару. До цих свічечок дороблюють мисочки також із воску і пускають у миску з водою. І уважно дивляться: якщо свічечки зійдуться, доки спаляться, то пара вийде, а якщо розходяться та згорять, то з пари не буде подружжя. 

Про хлопчачі забави з калитою знають певно усі, але і дівчата не пасли задніх. Щоб дівчина знала, за кого піде цього року заміж робили наступне. Зібравшись гуртом, кожна з них повинна була своїми вустами наносити стільки води до миски, щоб її з мукою вистачило замісити коржа. Цього коржа печуть і підвішують посеред хати в стелі на шнурку, звідти, не доторкаючись руками треба зубами вгризти шматочок цього коржа, понести до своєї постелі й положити під подушку, а хто в ночі присниться, за того, безперечно, і піде заміж.

2009 - 2016 © Етнографічний комплекс «Українське село»