4 грудня – Введення у храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста.

Цей день в народі має багато назв – Видіння, Введення, Третя Пречиста, День полазника.

Народна назва «Видіння» – пішла від віри людей в те, що в цей день Бог відпускає праведні душі, щоб могли подивитися («повидіти») своє тіло. Тому на Пречисту остерігалися копати землю, бо «можна придушити душу». Із Введенням пов’язані чисельні обряди з водою. До прикладу, на Лівобережній Україні побутував звичай, коли дівчата, зібравшись потайки від хлопців, йшли до злиття трьох джерел, наповнювали глечик водою і пропускали його через вогонь, виголошуючи примовляння. Вважалося, що ця вода може приворожити коханого.

У жінок з цього дня починався період, пов’язаний із виготовленням тканини. Цьому теж присвячений цікавий обряд. Опівночі перед Введенням вони «пряли самосівні коноплі». Господині, знявши із себе одяг, сідали на порозі, приказували щось там, що тільки самі знали, посипали себе льняним чи конопляним насінням, накривали голову лялькою, зробленою з тканини і пряли прядиво – «щоб пішло на руку».

Зі святом Введення в народному календарі суміщається День показника. люди очікували хто перший в цей день зайде до хати – якщо хлопець чи чоловік хороший та багатий – то буде благополуччя в цій хаті цілий рік. А от старшим, немічним і бідним людям, особливо жінкам навіть дверей старались не відкривати.

За цим святом прогнозували й погоду:

Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави.

Як є на Введення вода, то буде в мисці молоко.

Як Введення мостить мости, а Микола забива гвіздки, то люта зима буде.

2009 – 2018 © Етнографічний комплекс «Українське село»