19 грудня – День святого Миколая

 

Свято Миколая широко відзначається по всій Україні. І хоча носило воно переважно церковний характер, люди вважали, що св. Миколай Чудотворець допомагав усім, хто потребував його уваги: молитвами заспокоював бурю на морі, рятував хворих, творив добрі діла.

У народних віруваннях Миколай протиставлявся Іллі-пророку як милостивий земний святий проти грізного небесного громовника. За народними уявленнями Святий турбується не тільки про людей, а й про тварин. В одному з переказів розповідається, як Миколай зібрав коло себе багато звірів – навіть заєць не боявся вовка, і всі уважно слухали сивого старця.

На відміну від радянського Діда Мороза, Святий Миколай реальна історична особа. Відомий навіть його зріст – 167 сантиметрів. Про життя Миколая збереглись перекази Святого Андрія та монаха Івана з Константинополя. За легендами він народився в Патарі – елліністичному місті Малої Азії. Батьки Феофан і Нонна були щирі християни. Замалоду Миколай був вправним у навчанні, а його дядько висвятив його на священника. Після смерті батьків він роздає свій спадок бідним. Та й під час життя св. Миколай постійно турбувався про знедолених. Так, дізнавшись про небагату сім’ю, де три дочки не могли одружитись, тому що не мали приданого. Миколай таємно підкинув кожній сестрі по шматку золота, щоб ті влаштували своє майбутнє. Звідси, напевно і пішла традиція дарувати один одному подарунки. 

Крім того, до подарунків додавали палицю, яка символізувала покарання за погані вчинки. Нерідко за посередництва святого Миколая закоханий хлопець передавав подарунки своїй обраниці і навпаки.

З приводу свята св. Миколая є приповідка: «Микола поставить кола», - тобто від цього дня устатковуються зима і морози. В народі в цей день було заведено варити пиво з пшениці, а потім на санях їздити в гості. В центральній Україні Миколая святкували три дні, варили кутю, узвар, мед, пиво. На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"

 

2009 – 2018 © Етнографічний комплекс «Українське село»